Повертає кількість цілих робочих днів між двома датами, використовуючи параметри, що вказують, які дні вихідні та їхню кількість. Вихідні та дні, указані як свята, не вважаються робочими днями.
Синтаксис
NETWORKDAYS.INTL(дата_початку;дата_завершення;[вихідний];[свята])
Синтаксис функції NETWORKDAYS.INTL має такі аргументи:
-
дата_початку та дата_завершення – обов’язкові аргументи. Дати, для яких потрібно обчислити різницю. «Дата_початку» може бути раніша, така сама або пізніша, ніж «дата_завершення».
-
вихідний – необов’язковий аргумент. Указує вихідні дні тижня, які не включаються до числа повних робочих днів між аргументами «дата_початку» та «дата_завершення». Вихідний – це число або текстовий рядок, що указує, на які дні припадають вихідні.
Числові значення вихідних указують такі вихідні:
|
Число вихідного |
Вихідні дні |
|
1 або не вказано |
Субота, неділя |
|
2 |
Неділя, понеділок |
|
3 |
Понеділок, вівторок |
|
4 |
Вівторок, середа |
|
5 |
Середа, четвер |
|
6 |
Четвер, п’ятниця |
|
7 |
П’ятниця, субота |
|
11 |
Лише неділя |
|
12 |
Лише понеділок |
|
13 |
Лише вівторок |
|
14 |
Лише середа |
|
15 |
Лише четвер |
|
16 |
Лише п’ятниця |
|
17 |
Лише субота |
Довжина текстових значень вихідних становить сім символів, а кожний символ у рядку представляє день тижня, починаючи з понеділка. 1 представляє неробочий день, а 0 – робочий день. У цьому рядку дозволені лише символи 1 і 0. Використання 1111111 завжди повертатиме 0.
Наприклад, 0000011 повертатиме вихідні суботу та неділю.
-
свята – необов’язковий аргумент. Довільний список дат, які потрібно виключити з робочого календаря, наприклад державні, місцеві свята або свята зі змінною датою. Цей список може бути або діапазоном клітинок, які містять дати, або константою-масивом порядкових номерів, які представляють дати. Порядок дат або порядкових значень свят може бути довільний.
Примітки
-
Якщо «дата_початку» наступає пізніше, ніж «дата_завершення», значення, що повертається, буде від’ємним, а величина буде кількістю повних робочих днів.
-
Якщо start_date перебуває за межами діапазону поточної бази дат, функція NETWORKDAYS. Функція INTL повертає #NUM! .
-
Якщо end_date перебуває за межами діапазону поточної бази дат, функція NETWORKDAYS. Функція INTL повертає #NUM! .
-
Якщо рядок вихідного дня має неприпустиму довжину або містить неприпустимі символи, networkDAYS. Функція INTL повертає #VALUE! .
Приклад
Скопіюйте дані прикладу з наведеної нижче таблиці та вставте їх у клітинку A1 нового аркуша Excel. Щоб відобразити результат обчислення формул, виберіть їх, натисніть клавішу F2, а потім – клавішу Enter. За потреби можна змінити ширину стовпців, щоб відобразити всі дані.
|
Формула |
Опис |
Результат |
|
=NETWORKDAYS.INTL(DATE(2006;1;1);DATE(2006;1;31)) |
Результат – 22 майбутні робочі дні. Віднімає 9 неробочих вихідних (5 субот і 4 неділі) від загальної кількості у 31 день між двома датами. За замовчуванням субота й неділя вважаються неробочими днями. |
22 |
|
=NETWORKDAYS.INTL(DATE(2006;2;28);DATE(2006;1;31)) |
Результат – значення –21, тобто 21 робочий день у минулому. |
-21 |
|
=NETWORKDAYS.INTL(DATE(2006;1;1);DATE(2006;2;1);7;{"02.01.2006":"16.01.2006"}) |
Результат – 22 майбутні робочі дні, які отримано відніманням 10 неробочих днів (4 п’ятниці, 4 суботи, 2 свята) від 32 днів між 01 січня 2006 р. і 1 лютого 2006 р. Використовує аргумент 7 для вихідного дня, який указує на п’ятницю та суботу. Також на цей період припадає два свята. |
22 |
|
=NETWORKDAYS.INTL(DATE(2006;1;1);DATE(2006;2;1);"0010001";{"02.01.2006":"16.01.2006"}) |
Результат – 20 майбутніх робочих днів. Такий самий період, як у прикладі вище, однак тепер вихідні дні припадають на неділю та середу. |
20 |
